Один из старейших вокзалов Украины [VI/14142]

Ивано-Франковской железнодорожный вокзал, один из старейших в Украине, для большинства туристов является "окном" в Карпаты. Он удобно сосуществует с главным автовокзалом, что позволяет легко добраться до различных достопримечательностей края, начала большинства горных пешеходных маршрутов.

Здание железнодорожного вокзала было построено в далеком 1866 году. Станислав, именно такое название имел город в то время, стал станцией на новопостроенной линии Львов - Черновцы, которая была третьей на территории современной Украины. Пройдет еще три года и первый поезд пройдет через Харьков, а еще через год железнодорожным узлом станет Киев (на тот момент губернский город).

Год открытия Ивано-Франковского вокзала высечен на кованых столбах, установленных на железнодорожном перроне. 1 сентября 1866 поезд с несколькими сотнями очень заинтригованных галичан выехал из Львова в Черновцы. Он прошел 9 станций. Повсюду приветствовали его местные жители. «Живая льокомотива» - какое зрелище! В Станиславе поезд стоял 47 минут. Дирекция железной дороги устроила пассажирам настоящий праздник, гостей угощали завтраком. Двенадцать часов, двенадцать незабываемых часов направлялся этот поезд из Львова в Черновцы.

В дальнейшем строительство пути от Станислава развивалось в разных направлениях: в январе 1875 было начато движение на Стрый, в январе 1884 г. - на Гусятин, а с ноября 1891 - на Вороненко. Железнодорожный узел в Станиславе считался настолько мощным и важным, что именно здесь, а не во Львове или Кракове, открыли дирекцию железных дорог. Ее тогда разместили в специально построенном роскошном здании, где в данный момент расположен главный корпус медакадемии (координаты N48° 55,5445 E24° 43,1316, WGS 84).

В 1886 году к небольшому зданию вокзала, которое имело элементы мавританского стиля  - полуциркульные узкие окна, граненые колонны, с украшениями в виде тюрбанов, - с обеих сторон пристроили одноэтажные флигели. На вокзале, впервые в городе вспыхнуло электрическое освещение. Это произошло 13 января 1897, работы по электрификации проводила фирма «Siemens und Galke».

С развитием железнодорожной сети возникла необходимость в расширении вокзала. В 1904 г. местная дирекция железных дорог опять обратилась к министерству с вопросом о расширении вокзала. Из Вены был направлен Е. Баудиш, он руководил реконструкцией вокзала. Одновременно рядом с вокзалом сооружался дом железнодорожной почты, который в конце 1905 г. был сдан — кирпичный, двухэтажный, прямоугольный в плане, решенный в едином архитектурном стиле с вокзалом.

Работы по перестройке вокзала начались весной 1906 г. и завершилось в 1908 г. Вестибюль имеет 20 м. высоты, в основе — 20,5х14,3 м. Длина фасада — 200 м.

Сооружение является кирпичным, двухэтажным (частично трехэтажным), в стиле неоренессанс, в плане имеет форму, которая приближается к сильно вытянутому прямоугольнику. Архитектурным акцентом сооружения является большой купол с фонарем, который просматривается с разных точек города. В первые десятилетия после постройки над фонарем возвышалась скульптура крылатой богини (утрачена).

В 2000 году была осуществлена современная реконструкция - главного здания вокзала, посадочных платформ, привокзальной площади. Вокзал заново украсили снаружи, восстановили интерьеры, расширили и устлали новой тротуарной плиткой посадочные платформы, установили современные светильники. После реконструкции вокзал прибыл осмотреть Президент Украины Л.Кучма. А до него кто только не видел этого здания! На перрон вокзала выходили: император Франц Иосиф, известный композитор Николай Лысенко, победители польские, румынские, немецкие, украинские.

Перевод с украинского. Источники материала указаны ниже.

   Опис навколишньої місцевості
Івано-франківській залізничний вокзал, один з найстаріших в Україні, для більшості туристів є "вікном" в Карпати. Він зручно співіснує з головним автовокзалом, завдяки чому можна легко дістатися до різних достопримечательностей краю, початку більшості гірських пішохідних маршрутів.

Будівлю залізничного вокзалу було зведено в далекому 1866 році. Станіслав, саме таку назву мало місто в той час, став станцією на новоствореній лінії Львів — Чернівці, яка була третьою на території сучасної України. Мине ще три роки і перший потяг пройде через Харків, а ще через рік залізничним вузлом стане Київ (на той момент губернське місто).

Рік відкриття івано-франківського вокзалу викарбовано на кованих стовпах, встановлених на залізничному пероні. 1 вересня 1866 року потяг з декількома сотнями страшенно заінтригованих галичан виїхав зі Львова до Чернівців. Він пройшов через 9 станцій. Всюди вітали його місцеві мешканці. «Жива льокомотива» — яке видовище! В Станіславі поїзд стояв 47 хвилин. Дирекція залізниці влаштувала панству справжнє свято. Гостей частували сніданком. Дванадцять годин, дванадцять незабутніх годин прямував цей потяг зі Львова до Чернівців.

Надалі будівництво колії від Станіслава розвивалось в різних напрямках: у січні 1875 року був розпочатий рух на Стрий, в січні 1884 року — на Гусятин, а з листопада 1891 року — на Вороненку. Залізничний вузол у Станіславі вважався настільки потужним і важливим, що саме тут, а не у Львові чи Кракові, відкрили дирекцію залізниць. Її тоді розмістили у спеціально спорудженій розкішній будівлі, де зараз розташований головний корпус медакадемії (координати N48° 55,5445 E24° 43,1316, WGS 84).

У 1886 році до невеликої будівлі вокзалу, яка мала елементи мавританського стилю - напівциркульні вузькі вікна, гранчасті колони, завершені оздобами у вигляді тюрбанів, - по обидва боки добудували одноповерхові флігелі. На вокзалі, вперше в місті спалахнуло електричне освітлення. Це сталося 13 січня 1897 року, роботи по електрифікації проводила фірма «Siеmens und Galke».

З розвитком залізничної мережі виникла необхідність у розширенні вокзалу. У 1904 р. місцева дирекція залізниці знову звернулася до міністерства з питанням про розширення вокзалу. З Відня був направлений Є. Баудіш, він керував реконструкцією вокзалу. Одночасно поряд з вокзалом споруджувався будинок залізничної пошти, який наприкінці 1905 р. був зданий - цегляний, двоповерховий, прямокутний у плані, вирішений у єдиному архітектурному стилі з вокзалом.

Роботи по перебудові вокзалу почалися навесні 1906 році і завершилися в 1908 р. Вестибюль має 20 м. висоти, в основі - 20,5 х14,3 м. Довжина фасаду - 200 м. Споруда цегляна, двоповерхова (частково триповерхова), в стилі неоренесанс, в плані має форму, яка наближається до сильно витягнутого прямокутника. Архітектурним акцентом споруди є великий купол з ліхтарем, який проглядається з різних точок міста. У перші десятиліття існування вокзалу над ліхтарем височіла скульптура крилатої богині (втрачена).

У 2000 році було здійснено сучасну реконструкцію — головної будівлі вокзалу, посадкових платформ, привокзальної площі. Вокзал наново оздобили ззовні, відновили інтер’єри, розширили та вистелили новою тротуарною плиткою посадкові платформи, встановили сучасні світильники. Після реконструкції вокзал прибув оглянути Президент України Л. Кучма. А до нього хто лише не бачив цієї будівлі! На перон вокзалу виходили: цісар Франц Йосиф, відомий композитор Микола Лисенко, звитяжці польські, румунські, німецькі, українські.

   Використані джерела:
Спочатку був станіславський вокзал
Станіслав. Віртуальний Івано-Франківськ