Навіть бувалий мандрівник, що проїжджає тут уперше, обов’язково зупиниться, адже перед очима постає гігантська індустріальна пам’ятка другої половини ХІХ століття – комплекс промислових споруд, який розкинувся на обох берегах Росі. Комплекс включає два величезні млини (на правому боці кам’яний триповерховий, на лівому – цегляний чотириповерховий), греблю зі шлюзами і три великі комори на схилі пагорбу, укріпленого масивними кам’яними підпірними стінами. Виходи гранітів на берегах Росі та залізний підвісний міст через річку дуже вдало вписуються у загальну картину, величі та могутності якої могли б позаздрити деякі замки.
Русло Росі розділено на два потоки, що з гуркотом вириваються через шлюзи. Млин на правому березі частково зруйнований. Але ту частину, що вціліла, місцевий колгосп переобладнав у житловий будинок. Цегляний млин на лівому березі працює, але вже на електроенергії. Якщо пощастить потрапити до середини та домовитись про невелику екскурсію з управляючим, можна побачити технологічний процес, у якому беруть участь сторічні механізми. Ті з них, що вже вийшли з ладу, зберігаються у окремому приміщенні, наче експонати у музеї. Та й весь млин може слугувати одним величезним та дуже цікавим експонатом-музеєм млинарства. Комплекс споруд у Городищі-Пустоварівському та Щербаках потенційно є одним з найкращих туристичних об’єктів Київщини, але поки що він практично невідомий. «Довіском» до комплексу є симпатична дерев’яна каплиця (ХІХ ст.), розташована на цвинтарі у Щербаках. Крім того, варто згадати про Городищенський цукровий завод, збудований у ХІХ ст. місцевим землевласником Підгірським (в майбутньому він успішно програв завод у карти).
Фото в заголовку Романа Маленкова.
www.ukrainaincognita.com
*********************************************************************************
Даже бывалый путешественник, который проезжает здесь впервые, обязательно остановится, ведь перед глазами появляется гигантская индустриальная достопримечательность второй половины ХІХ века – комплекс промышленных сооружений, который раскинулся на обоих берегах Роси. Комплекс включает две огромных мельницы (на правой стороне каменная трехэтажная, на левом – кирпичная четырехэтажная), плотину с шлюзами и три больших амбара, на склоне холма, укрепленного массивными каменными подпорными стенами. Выходы гранитов на берегах Роси и железный подвесной мост через реку очень удачно вписываются в общую картину, величию и могуществу которой могли бы позавидовать некоторые замки.
Русло Роси разделено на два потока, что с грохотом вырываются через шлюзы. Мельница на правом берегу частично разрушена. Но ту часть, которая уцелела, местный колхоз переоборудовал в жилой дом. Кирпичная мельница на левом берегу работает, но уже на электроэнергии. Если повезут попасть во внутрь и договориться о небольшой экскурсии с управляющим, можно увидеть технологический процесс, в котором принимают участие столетние механизмы. Те из них, что уже вышли из строя, хранятся в отдельном помещении, как будто экспонаты в музее. Да и вся мельница может служить одним огромным и очень интересным экспонатом-музеем. Комплекс сооружений в Городище-Пустоваровском и Щербаках потенциально является одним из наилучших туристических объектов Киевщины, но пока еще он практически неизвестен. Довеском к комплексу является симпатичная деревянная часовня (ХІХ ст.), расположенная на кладбище в Щербаках. Кроме того, стоит вспомнить о Городищенском сахарном заводе, построенном в ХІХ ст. местным землевладельцем Подгорным (в будущем он успешно проиграл завод в карты).
Фото в заголовке Романа Маленкова.
www.ukrainaincognita.com
